Методична робота

Забронська Н.І., вихователь -методист

На базі ДНЗ "Берізка" м.Буська відбувся семінар- практикум педагогів дошкільної освіти з теми:

"Патріотичне виховання в контексті духовного потенціалу розвитку дитини."

Відкриті заняття відбулись в старшій і середніх групах з тем:

"Моє рідне місто Буськ " Забронська Н.І., вихователь-методист.

"Дошкільнятам про державні символи України " Цибуляк Л.Я., Литвин Л.М..

Все найдорожще в цілім світі,

Бо тут почався наш політ

Цвітуть воложки в синім житі

Звідсіль веде дорога в світ.

ПРАВОВЕ ВИХОВАННЯ ДОШКІЛЬНЯТ

Право - це сукупність встановлюваних і охоронюваних державною владою норм і правил, що регулюють відносини людей у суспільстві.

Правова культура включає в себе безпосередні дії людини, її поведінку в різних, часто непередбачених, життєвих ситуаціях. Вона передбачає вміння і готовність особистості вирішувати свої життєві проблеми, жити серед людей, спілкуватися з ними, орієнтуючись на морально-правові норми.

Діти - найдорожче, що є в будь-якому суспільстві, незалежно від політичного ладу і релігійного віросповідання. Розуміючи це, педагоги стоять перед рішенням найважливішої проблеми: як захистити права дитини, врятувати покоління, яке повинно нас змінити? Соціальні, економічні та ідеологічні зміни, що відбуваються в даний час, не можуть залишити без зміни систему дошкільного виховання та навчання. І питання про обов'язкове забезпечення інтересів і прав дітей, створення необхідних умов для розвитку, правове виховання дошкільнят, захисту і забезпечення активної участі підростаючого покоління вийшов тут на перше місце.

Необхідність розробки заходів з охорони прав дитини зажадала виділення міжнародного захисту прав дітей в особливий напрямок. Так був створений Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), який здійснює міжнародний захист прав дитини.

До основних міжнародних документів ЮНІСЕФ, що стосуються захисту прав дітей належать:

· Декларація прав дитини (1959);

· Конвенція ООН про права дитини (1989);

· Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту і розвитку дітей (1990).

Декларація прав дитини є першим міжнародним документом, в якому дорослих закликають до визнання і дотримання прав дітей шляхом законодавчих та інших заходів.

У десяти принципах Декларації проголошуються права дітей на ім'я, громадянство, любов, розуміння, матеріальне забезпечення, соціальний захист і надання можливості отримувати освіту та розвиватися фізично, розумово, морально і духовно в умовах свободи та гідності.

У Конвенції вперше дитина розглядається не тільки як об'єкт, що вимагає спеціального захисту, а й як суб'єкт права, якій надано весь спектр прав людини.

Конвенція визнає за кожною дитиною, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного, етнічного та соціального походження, юридичне право на:

· виховання;

· розвиток;

· активну участь у житті суспільства.

Конвенція пов'язує права дитини з правами та обов'язками батьків та інших осіб, які несуть відповідальність за життя дітей, їх розвиток і захист, і надає дитині право на участь у прийнятті рішень, які зачіпають його сьогодення і майбутнє.

Конвенція висуває окремі вимоги до освітніх процесів (ст. 29), вважаючи, що освіта дитини має бути спрямована на:

Розвиток особистості, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі;

Виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципам, проголошеним у Статуті ООН;

Виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови та цінностей країни, в якій дитина проживає і цивілізацій, відмінних від її власної;

Підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок, дружби між усіма народами.

Згідно з Конвенцією, всі державні структури, в тому числі і навчально-виховні, зобов'язані широко інформувати як дорослих, так і дітей про принципи і положення Конвенції (ст. 42).

Не одне покоління фахівців ставило перед собою питання, з якого віку треба починати знайомити дитину з правами людини? За рекомендацією ЮНЕСКО, цю роботу пропонується починати ще в дошкільному віці.

Основна ідея роботи з правового виховання дошкільнят - визнання дитини повноцінної і повноправною особистістю: вільної і відповідальної, яка знає свої права і адекватні способи поведінки у випадках їх порушення, що володіє почуттям власної гідності і з повагою відноситься до інших, здатної на власний вибір і з розумінням сприймає думки і переваги оточуючих.

Дошкільнята тільки починають освоювати ази морально-правової культури. Ознайомлення з правами носить пропедевтичний характер і готує дитину до засвоєння демократичних цінностей і прав людини в подальшому.

Дітям-дошкільнят доступні лише самі загальні уявлення про свої права і свободи, закріплених у міжнародних та державних документах, а також способи їх реалізації в різних життєвих ситуаціях.

Це ставить перед педагогами дошкільних установ такі завдання: - Допомогти дитині зрозуміти і осмислити свої елементарні права; - Формувати почуття самоповаги, поваги до власних прав і прав інших людей; - Розвивати прагнення дитини реалізовувати свої права, не порушуючи прав оточуючих його людей.

Вирішенню цих завдань сприяє правове виховання і навчання правам людини. Перш ніж познайомити дитину з правами, його треба підвести до усвідомлення себе як особистості, повноцінного члена суспільства, розуміння своєї індивідуальності та людської гідності.

Правове виховання дошкільника починається з виховання у нього почуття власної гідності, поваги до самого себе. Тільки поважає самого себе і свої права людина здатна по-справжньому поважати інших людей та їх права. Тому в дошкільному закладі і сім'ї необхідно створити атмосферу визнання індивідуальності дитини, поваги його особистості, а самій дитині надати можливість реалізовувати свої людські права Він повинен володіти свободою вибору, проявляти активність, ініціативність, самостійність, мати можливість висловлювати власну думку, проявляти шанобливе ставлення до думки інших, вміти надавати допомогу і приймати її. Без цього не можуть розвиватися такі необхідні кожній людині громадянські якості, як активність, самостійність, рішучість, відповідальність.

Виховання в дусі прав людини спрямоване на формування у дитини почуття справедливості, загальної рівності прав і можливостей. Тому неприпустимі несправедливість, заходи впливу, приниження людську гідність дітей, порушують їх право бути коханими, рівними серед інших.

Правова освіта дошкільнят передбачає ознайомлення юних громадян з конкретними і зрозумілими їм правами.

Дітям доступні такі чотири групи прав:

1. Права на гідне існування, виживання, що включає право на життя і здоров'я, житло, їжу, ім'я, родину, турботу батьків, громадянство.

2. Права на розвиток, освіту, відпочинок і дозвілля.

3. Права на захист від приниження, насильства та експлуатації, а також особливі права дітей-інвалідів та сиріт.

4. Права на свободу слова, думки та діяльності.

Знайомство дітей з їхніми правами доцільно здійснювати в двох напрямах: "Я мої права", "Я і права інших людей". Це сприяє розумінню таких простих і водночас складних істин, як: "Мої права - це мої можливості, мої свободи", "Мої права закінчуються там, де починаються права іншої людини".

Правове виховання та навчання дитини гармонійно поєднується з його громадянським, моральним, трудовим і валеологічним вихованням, а також тісно взаємопов'язано з основними розділами базисної програми "Пралеска".

Елементарні правові знання включаються до загального і необхідний дітям комплекс знань про життя. Вони є доповненням до знань про навколишній світ, соціальної дійсності.

Виховання громадянина, що бере активну участь в житті суспільства, передбачає знайомство з правом на освіту, придбання професії за своїм вибором, правом на працю.

Ознайомлення з правами людини сприяє моральному становленню особистості дитини, формування етичних уявлень,

гуманних почуттів і взаємовідносин, допомагає прищепити повагу до себе і іншим людям. Знайомлячись з правами, діти вчаться зважати на думку та інтересами інших людей (право на власну думку), захищати слабких (право на особливий захист), справедливо вирішувати виникаючі суперечки і конфлікти, адекватно оцінювати свої дії і вчинки.

Збереження і зміцнення здоров'я кожної дитини - одне з найважливіших завдань дошкільного закладу. У процесі ознайомлення з правами діти дізнаються про відповідальність за своє здоров'я, необхідності його берегти і зміцнювати, освоювати способи оздоровлення і безпечної поведінки.

Необхідно також пам'ятати, що формування почав морально-правової культури у дітей багато в чому залежить від загальної соціально-правової ситуації, рівня правової культури педагогів та батьків, а також ефективності засобів та методів первісної правової освіти.

Патріотичне виховання

Проблема громадянина-патріота давня, як світ. Вона постала перед людством тоді, коли виникла перша держава. Патріотичне виховання створює певні передумови громадянської поведінки. Однак це лише передумови.

Любов до Вітчизни починається з любові до своєї Малої Батьківщини – місця, де людина народилася.

У цьому зв’язку, як нам здається, величезного значення набуває визначення мети, завдань, змісту та засобів патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

До основних завдань патріотичного виховання старших дошкільнят належать:

• формування любові до рідного краю (причетності до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, міста);

• формування духовно-моральних взаємин;

• формування любові до культурного спадку свого народу;

• виховання любові, поваги до своїх національних особливостей;

• почуття власної гідності як представників свого народу;

• толерантне ставлення до представників інших національностей, до ровесників, батьків, сусідів, інших людей.

Патріотичне виховання дошкільнят має вирішувати ширше коло завдань, ніж ті, що зазначені. Це не лише виховання любої до рідного дому, сім'ї, дитячого садка, але виховання шанобливого ставлення до людини-трударя та результатів її праці, рідної землі, захисників Вітчизни, державної символіки, традицій держави, загальнонародних свят.

Виховання любові до Батьківщини, до своєї Вітчизни – завдання надзвичайно складне, особливо коли мова йде про дітей дошкільного віку. Однак в значному ступеню така складність виникає при спробі переносити на дітей „дорослі” показники проявів любові до Вітчизни.

Дошкільний вік як період становлення особистості має свої потенційні можливості для формування вищих моральних почуттів, до яких і відноситься почуття патріотизму.

Справді, якщо патріотизм – це почуття приязні, відданості, відповідальності і т.д. до своєї Батьківщини, то дитину ще в дошкільному віці необхідно навчити бути приязною (до чого-небудь, бути відповідальною в її малих справах, вчинках).

Перш ніж дитина навчиться співпереживати бідам та проблемам Батьківщини, вона повинна навчитися співпереживанню взагалі як людському почуттю. Захоплення просторами країни, її красою та природними багатствами виникає тоді, коли дитину навчили бачити красу безпосередньо навколо себе. Також, перш ніж людина навчиться трудитися на благо Батьківщини, необхідно навчити її добросовісно виконувати трудові доручення, прищеплювати любов до праці.

Патріотичне почуття за своєю природою багатогранне, воно об’єднує всі сторони особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, а також фізичний розвиток і передбачає вплив на кожну із сторін для отримання єдиного результату.

З метою прищеплення дітям любові до рідного краю, поваги до національної культури, національних звичаїв, під час занять активно використовується народознавий матеріал (вінки, рушники, український одяг, гончарні вироби, свищики, тощо). Заняття з елементами народознавства сприяють вихованню у дітей духовності на національному грунті , доброзичливості, чесності, взаємоповаги, поваги до культури інших народів, вшанування їх традицій, оберегів.

У групах працюють досвідчені вихователі з фаховою освітою

Методичний кабінет ДНЗ – це творча лабораторія для педагогів, а методист Забронська Н.І. – порадник, наставник і помічник педагогів. У кабінеті зібрано різноманітний матеріал, плани діяльності, конспекти занять і посібники з морально-патріотичного виховання, що допомагають вихователям у роботі з дітьми. Постійно проводяться різні форми роботи по підвищенню фахової компетенції з морально-патріотичного виховання.

Аналіз методичної роботи у закладі дає можливість зробити висновок, що у вихователів склалась певна система і стиль у роботі з дітьми та їх батьками.

З метою проведення змістовної роботи з дітьми у групах створено відповідні умови: належне розвивальне середовище (іграшки, обладнання) і посібники (демонстраційний і роздатковий матеріал). Завдання щодо організації роботи з морально-патріотичного виховання педагоги вирішують комплексно у різних видах діяльності: заняття, бесіди, ігри, індивідуальне спілкування, моральні ситуації вибору, читання художніх творів тощо.

Педагоги будують доброзичливі, теплі, приязні стосунки з дітьми, що базуються на довірі один до одного, взаємоповазі. У своїй роботі вони використовують особистісно-орієнтований підхід до дітей. Вони добре вивчили матеріали «Концепції громадянського виховання», де чітко окреслено основні засади, цілі, напрямки, зміст, форми та методи громадянського виховання, які цілеспрямовано та ефективно забезпечують процес розвитку і формування громадянина, тобто особистості, в якій гармонійно поєднується високі моральні чесноти: громадянська зрілість, патріотизм, почуття обов’язку та відповідальності перед суспільством, Батьківщиною. Вихователі передусім розвивають емоційну сферу дітей, закладають основи моральності, допомагають відчути єдність всього живого на землі. Знання, які педагоги дають дітям, базуються на духовному та моральному досвіді кожної дитини.

Головний принцип роботи педагогів ДНЗ «Берізка» - виховання добром на духовних та культурних засадах рідного народу. Завдання щодо організації роботи з морального виховання вирішуються комплексно – під час занять з екологічного, пізнавального, художньо-естетичного розвитку, трудового виховання .

Більшість дітей розпізнають світ людських почуттів, радості, смутку, сорому, жадібності, прикрості, гніву і емоційно реагують на подію, вчинок. У них виховане позитивне ставлення до тих, хто їх оточує, чуйність, уважність, спостережливість. Вихователі формують у дітей уявлення про добро і зло, правду і неправду, чесність, чуйність, готовність захистити слабшого. У своїй роботі вони використовують дидактичні ігри, вправи, спрямовані на розвиток уваги дитини до самої себе, своїх почуттів. Діти знають багато казок, художніх творів, приказок, прислів’їв, які відповідають поставленим завданням, тобто сприяють формуванню загальної культури, прищеплюють почуття любові, сприяють формуванню доброти, чуйності, чемності. Вихователі знайомлять дітей з творами В. Сухомлинського, разом з дітьми аналізують вчинки героїв, переносять їх вчинки на власний досвід, роблять узагальнення. Вони вислуховують все, що говорять діти, намагаються довести думку дитини до логічного кінця. Також практикують розв’язання моральних ситуацій. Під час таких ситуацій діти роблять самостійний вибір, визначають своє ставлення до предмета обговорення, придумують відповіді, практичні дії. Педагоги використовують у своїй роботі методи пояснення, навіювання, переконання, спільної ігрової і продуктивної діяльності, заохочення, схвалення чи осуду.

У повсякденному житті вихователі створюють умови для дітей, де б вони могли задовольнити свої провідні духовні потреби: турботу, увагу у спілкуванні з дорослими і однолітками. Ця робота дає змогу вихователям навчити дітей чомусь хорошому, не залишатися осторонь чужої біди, негідної поведінки, порушення загальнолюдських норм життя. Формують вміння домовлятися під час ігор, спілкування, вчать усвідомлювати наслідки своєї поведінки для себе та інших; спонукають дітей прагнути до поведінки згідно з моральними нормами, не тому що цього вимагають дорослі, а тому що це приємно для оточуючих та самих себе. Дошкільники вміють допомагати батькам та іншим членам родини, з повагою ставляться до рідних і знайомих.

У старших дошкільників сформовано морально-вольову готовність до навчання у школі: мають уявлення про школу, сформовані сфери «хочу» і «потрібно». Діти проявляють любов до своєї країни, її традицій і культурних надбань, бережно ставляться до природних багатств рідного краю. Розвиток трудової діяльності дошкільників спонукає до вольових зусиль, розуміння необхідності і важливості праці в житті людей.

Вихователі підтримують тісну співпрацю з батьками вихованців, використовуючи різні види роботи: анкетування, консультації, бесіди. Особливу увагу звертають на прояви у дітей упертості і вередувань, агресивності, запальності або пасивності, намагаються виправити недоліки у системі виховання дошкільників у сім'ї.

Заходи

по проведенню Тижня правового виховання

в ДНЗ «БЕРІЗКА» м. БУСЬКА

Робота з вихованцями:

1. Провести тематичні заняття з дітьми старшого віку:

* Ми маємо право… ( середня група )

* Поважай життя кожної людини. ( старша група)

* Твоє ім’я. ( молодша група)

* Ми хочемо рости і жити у добрі.(старша група)

2. Провести колективний перегляд інтегрованого заняття з пріоритетом правового виховання на тему: «Свої права ти добре знай, їх шануй і захищай!» в групі старшого дошкільного віку .

3. Проведення дидактичних ігор, бесід, розгляд ілюстрацій, моделювання проблемних ситуацій з правового виховання

Робота з педколективом:

1. Провести практичне заняття по вивченню Конвенції про права дитини. (вихователь - методист)

2. Провести соціально-психологічний тренінг „Право бути собою ”(практичний психолог)

3. Розробити методичні рекомендації з проблеми: «Організація правового виховання в ДНЗ» (вихователь - методист)

4. Консультація для педпрацівників на тему: «Шляхи подолання соціальної невпевненості у дітей» (практичний психологог)

5. Висвітлювати питання правового виховання на сайті дошкільного закладу(завідувач)

Робота з батьками:

1. Провести анкетування з теми „ Ваше відношення до правового виховання дошкільнят ”. (вихователь - методист)

2. Провести консультацію на тему: «Бити чи не бити… Ось у чому питання.» (вихователі)

Поради батькам з правового виховання

Якими діти народжуються – ні від кого не залежить, але в наших

силах зробити їх хорошими через правильне виховання.

(Плутарх)

Сучасна сім’я несе найбільшу відповідальність за виховання дитини.

Саме вона має виконувати головне завдання – забезпечувати матеріальні та педагогічні умови для духовного, морального, інтелектуального й фізичного розвитку юного покоління. Конституційним обов’язком батьків є утримання своїх дітей до повноліття.

Законом України «Про освіту» на батьків покладена відповідальність за фізичне здоров’я та психічний стан дітей ,створення належних умов для розвитку їхніх природних здібностей.

Від сім’ї починається шлях дитини до пізнання світу, свого становлення як особистості, шлях до шкільного навчання. Адже життєвою дорогою дитину ведуть два розуми, два досвіди: сім’я та ДНЗ.

Якщо:

• Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

• Дитину висміюють, вона стає замкнутою;

• Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною;

• Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

• Дитина росте в докорах, вона вчиться жити

з почуттям провини;

• Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;

• Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

• Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

• Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;

• Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона